Про термінологію бібліографії.

Бібліографічний запис

Бібліографічний запис — розгорнута бібліографічна характеристика видання (твору, документального джерела), в якій бібліографічний опис доповнений тими чи іншими елементами: заголовком, анотацією чи рефератом, класифікаційними індексами, предметними рубриками, бібліотечними шифрами зберігання тощо.

Бібліографічний запис вважається найпоширенішою формою бібліографічної інформації.

До складу бібліографічного запису входять заголовок бібліографічного запису і бібліографічний опис, які можуть бути доповнені класифікаційними індексами, наочними рубриками, анотацією, довідками про додаткові бібліографічні записи, датою завершення обробки документа і іншими відомостями. Ступінь повноти бібліографічного запису визначається цілями і задачами конкретної установи-укладача бібліографічної допомоги.

Бібліографічний опис 

Бібліографічний опис — це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні, і є результатом аналітико-синтетичної переробки інформації. Складання бібліографічного опису передбачає виявлення та формування за певною методикою множини бібліографічних даних про окремий документ або його частину, чи групу документів.

Бібліографічний покажчик

Бібліографічний покажчик (БП) — термін для позначення декількох видів бібліографічних посібників, тобто списків опублікованих документів (книг, газетних і журнальних статей тощо), об'єднаних якою-небудь ознакою і забезпечених допоміжними індексами, що полегшують пошук і угруповання матеріалів.

Структура БП.

БП містить заголовок бібліографічного покажчика, передмову, основну частина та допоміжні покажчики. Заголовок бібліографічного покажчика описує тему експонованих документів та окреслює їх хронологічні межі. У передмові пояснюються евристичні принципи видання та принципи угруповання документів, що входять до його складу. Далі слідує основна частина, що містить упорядковану множину бібліографічних записів, згрупованих за принципами, які максимально полегшують дослідникам пошук і роботу з бібліографічним покажчиком. Зазвичай документи групуються за тематичним або хронологічним принципом, але зустрічаються й інші рішення. В кінці БП зазвичай поміщають допоміжні покажчики, такі як: іменний, топографічний, тематичний та ін.